Черговий лікар і реаніматолог відправили мою маму на смерть. Я все думав: чому? – блогер

Об этом сообщает rnbee.in.ua со ссылкой на СМИ.

15 травня. День народження мами. Сьогодні, як і щороку, я повезу їй улюблений торт – з фундуком і масляним кремом. Його їстимуть мамині подруги і моя напівпаралізована тітка, яку мама доглядала до свого останнього дня. Мамі я відвезу шматочок – на кладовище.

На початку вересня я почав боротьбу за відновлення справедливості, за покарання тих, хто відправив її на смерть.

Перечитав свій перший пост – і осягнув – скільки дізнався за цей час. Тепер я знаю – що її не збиралися рятувати. Мене мучило питання: чому черговий лікар, попри попередження про можливу внутрішню кровотечу, низький тиск, низький гемоглобін, попри наслідки множинного інсульту, змусив її – майже непритомну – підійматися сходами пішки на третій поверх відділення для легких хворих (терапію), у віддалений корпус, хоча за два кроки від стільця, на якому сиділа мама востаннє були двері реанімації, а поруч ліфт у відділення хірургії?

І там, і там – нагляд, а лікар просто виштовхав її, помираючу, у відділення, де чергували медсестра і санітарка (був святковий вечір, 3 дні вихідних)? Він зізнався мені – знав, що тими сходами її підняти не могли, там – тільки пішки.

Дорога смерті. Назад її знесли на ранок – мертву. Туди вона у супроводі онука і подруги сходами піднімалася годину. Її знудило, мама почала втрачати свідомість і померла на ранок в муках. Черговий лікар і реаніматолог відправили її на смерть. Я все думав: чому?

Знадобилися майже 9 місяців, щоб дізнатися, що в цій лікарні реанімація імовірно (це поки припущення) була ледь не приватизованим відділенням. Головного лікаря і начмеда, які начебто особисто вирішували – кого класти з їх дозволу – вже звільнено, перший мріє поновитися, сподіваючись на зміну влади. Другий… Слідчим у моїй справі був син того начмеда. Він, здається, зробив усе, щоб нікого не було покарано. Головних фігурантів навіть не викликали на допит. Розумієте? Слідство здійснював син заступника головлікаря.

Не дивно, що черговий лікар приймального відділення працює далі і ледь не сміється мені у вічі під час спроб добитися бодай його відсторонення. А реаніматолога, який байдуже спостерігав за агонією мами, ще й підвищили. Стосовно агонії я не перебільшую. У картці зареєстровано виклик до мами – реаніматолога і чергового лікаря. За три години до смерті медсестра забила на сполох, мама – вже майже не реагувала на подразники. І ці особи прийшли, подивилися, що накоїли, засвідчили тиск – 80 на 40 – і пішли здавати зміну, призначивши… крапельницю.

Один з них досі бреше, що спілкувався з мамою, («От як з Вами!»), попри свідчення медсестри і санітарки – дані в поліції, попри навіть те, що після інсульту мама вже понад рік мала серйозні обмеження в спілкуванні. Він взагалі її не оглядав, чи що? Реаніматолог (той, кого підвищили) пихато заявляє, що нічого не пам’ятає (справді, трупом більше, всіх не згадаєш). Їх – не покарано і навіть не допитано

А я… Я везу мамі торт – вперше не додому, в нашу маленьку вітальню – а туди, куди їздитиму, доки живий.

Я знаю – вони чудово розуміли – що відправляють її на смерть: вузькими сходами, пішки, після інсульту, помираючу, знаючи, що ніхто її не занесе нагору на спині (ноші чи крісло не проходять) – і не знесе донизу живою. Мусили покласти в реанімацію або хірургію з огляду на стан і те, що в картці вже була примітка про перенесений важкий інсульт. Круті вузькі сходи на третій поверх були вироком мамі.

Я знаю, що на ранок вони покинули її помирати і поспішили втекти, щоб вона не псувала їм показники.

Я знаю, що їх прикрив заступник головного лікаря, який скликав фейкову комісію (може, він не знає, що член тієї комісії вже засвідчила у поліції, що їй дали протокол на підпис і сказали: «підпиши»).

Я знаю, що місцева поліція і Департамент охорони здоров’я поховали справу попри ознаки підробок і докази провини лікарів і їх керівництва.

Я не здамся ніколи. Я буду добиватися прийому у Супрун з питанням: «Це ще стара медицина чи вже нова?».

Я вимагатиму оцінки дій місцевої поліції у Головному управлінні, хоч до Авакова дійду – але ті нелюди, що відправили маму на смерть, повинні відповісти.

Я вимагатиму суду над кожним, хто цинічно покривав це людожерство. Бо тут – не просто помилка, яку можна і треба пробачати. Все вони знали – і мало того, що не допомогли, так просто випхали її на ті круті сходи. Хоча до порятунку було рівно два кроки.

Я буду добиватися законного покарання, бо я – законослухняна людина, хоча після кожного плювка в обличчя від тих, хто мав би встановити справедливість, я все більше розумію людей, які рознесли райвідділ у Врадіївці. Їм – просто не залишили вибору. Я його теж не маю. Боротьба триває. А сьогодні я повезу мамі торт.

Вибачаюся за розлогість.

Якщо слідство доведе, що я помилявся – вибачуся перед тими особами, попри те, що не згадав жодного прізвища.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Євгеній ВАСИЛЬЧЕНКО



Джерело статті: “http://uainfo.org/blognews/1557905907-chergoviy-likar-i-reanimatolog-vidpravili-moyu-mamu-na-smert-.html”

ТОП новости

ТОП новости

Вход

Меню пользователя